Як ми творили революцію!

[Poltavochka]

Ми стояли під помаранчевими прапорами...

Я ніколи не відчувала такої гордості за свій український народ! Все життя мені було соромно за те, що наша нація така пасивна, втрачає все і всюди, плине за течією і до краю лишалось небагато...
А тут дощові хмари сліз і мовчазної покори прорізав сліпучий сонячний промінь. Він палав яскраво, але мало хто вірив, що може щось змінити. Той промінчик не згасав, а розтоплював все більше і більше криги, розтинав хмари. Більше і більше людей хотіли побачити нарешті небо і зорі, і сонце. Вони взяли весла і попливли в іншому напрямку, проти течії, мало не впавши в безодню.

Ми стояли під помаранчевими прапорами...

Після 21 листопада прийшло 22. В академії було не так як завжди, хтось підпалив багаття. А наступного дня воно вже палало на повну силу.

Перший мітинг в моєму житті! Це почуття переповняло мене! Ніч була дуже темною і холодною, але помаранчеві прапори і стрічечки зігрівали! Ми стояли в натовпі, але було відчуття, що кожен є окремою і дуже важливою частинкою свого Народу. Такого сяйва в людських очах не було, принаймні мені не доводилось бачити. Хоча це сяйво є в нашій крові, в молоці матері, в нашій землі, повітрі, природі... Воно акумулювалось віками і зараз розлилось на всю Україну.

Ми стояли під помаранчевими прапорами...

Було велике бажання поїхати в Київ, де розвивалися головні події. Але ми усвідомили, що без Полтави, Івано-Франківська, Жмеринки, чи останніх Білохаток, не буде Києва. Ми повинні показати, що Україна єдина. Хочеш змінити світ – починай із себе. Так ми і робили. Ми змінювалися самі і змінювали людей довкола. У морозні грудневі дні наші серця запалали, нарешті зайнялось, те що довго і давно тліло. Люди не боялися відрізнятися, не боялися показати свою власну думку, відмінну від офіційної. Чи не найголовнішим досягненням стало усвідомлення власної народності, що ми не „малороси”, а Українці, що ми не сировинний придаток третього сорту, що нами не можна прикриватися у досягненні власних імперських інтересів.

Ми стояли під помаранчевими прапорами...

Хтось може зробити закиди, що мовляв „не все так добре”, але є впевненість принаймні в тому, що тепер нікому не дозволено гратися з вогнем – українським народом. Ми сильні в тому, що ми єдині, і знаємо собі ціну, а вона є дуже високою...

Ми стояли під помаранчевими прапорами...
Як би не закінчилось усе це, якими б не були результати, головне – Україна має свою силу і славу, волю і долю, навіки вічні. В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

ДАВАЙТЕ ТУТ КОЖЕН НАПИШЕ, ЯК САМЕ ВІН(ЧИ ВОНА) ТВОРИЛИ ПОМАРАНЧЕВУ РЕВОЛЮЦІЮ

_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!

[dudik]

Перш за все відмовились принести відкріпні талони,хоча нас за це могли вигнати.Але нас багато І нас не подолати. А потім вирушили на Київ.Брали вокзал під свій конроль, тай таке різне .Хоча розказати можна багато,а от писати щось багато не хочиться.
_________________
Слава Україні ! ! !

[gerguno]

я з самого початку кампанії мав на рюкзаку "Так! Ющенко". В період революції ходили з друзями-однодумцями з помаранчевими лентами, хустками, та вигукували лозунги! Тим самим шугаючи вчителів за Я., особливо з хімії.
Цілий день їй на перерві писали на дошці Так! Ющенко. ОБОВЯЗКОВО одягали щось помаранчеве, і згодом мали змогу її прогрузити, бо так про політику з нею не поговориш.
_________________
:: Український клуб FLASHерів ::
http://www.myFlash.com.ua

[Poltavochka]

dudik, ти може все ж напишеш пару цікавих історій з революційного арсеналу

Ми в академії зібрали підписи, що ми проти фальсифікації, що студенти за Ющенка. Вирішили віднести підписи і заяву декану нашого факультету, але було пізно, бо Верховний суд оголосив проведення переголосування. А стільки пристрастей вирувало!...
_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!

[Chumachok]

З вересня роздавав агіт газетку Ющенка.
Потім отримав дозвіл збиратьи підписи на його підтримку (є дозвіл з афтографом та ініціалами довіреної особи Катеринчука)
Увесь час носив на наплічнику помаранчеву бандану "ТАК ЮЩЕНКО"
Щодня був на майдані протягом 2 перших тижнів.
Був у числі перших 10 осіб, що забігли за вантажівки з піском і напоролися на охорону Адміністрації Президента.
Нажаль не був у наметовому містечкУ, хоча відніс туди свою зимову куртку та руштки паркету (ми робили ремонт і лишилося)
Ніяких репресій чи залякувань до і під час ревоюції не зазнавав.
_________________
З повагою
Ромко-Чумачок

[gerguno]

Тут є чуваки з Могилянки?
_________________
:: Український клуб FLASHерів ::
http://www.myFlash.com.ua

[Rainman]

Привіт усім вільним людям!
Хочу щиро всіх привітати з нагоди того, що наш Народний Президент остаточно і офіційно оформив свої повноваження!
Дуже цікаву тему розпочала Poltavochka, за що їй великий респект
22-го я з самого ранку вийшов на Майдан, тоді, як і зараз, не міг уявити іншого Президента, крім Ющенка. Тоді взагалі не було ніякого бажання чути, думати про те, що Янукович ніби-то "переміг", оскільки це прізвище для мене означало що все, капець, приїхали, що Україна не тільки у найближчому майбутньому не вибереться із глибичезного болота, а взагалі потоне у ньому, що в мене відбирають мою Україну як щось надзвичайно цінне у моєму житті. Тому я хотів одного-зробити все, що я міг, аби тільки не втратити Україну, тому і вийшов на Майдан. Хоч 22-го там було значно менше людей, аніж наступними днями, але я дуже добре запам*ятав відчуття того, що без правди, без перемоги, без Президента Ющенка ні я, ні сотні тмсяч моїх співвітчизників з Майдану не підуть.
А далі робив те, що всі інші: з ранку до вечора стояв на Майдані, біля ВР, КабМіну, АП, не ходив на роботу (майже ), співав "разом нас багато...", волав "Ю-щен-ко!!!!!!".
Скільки надзвичайних відчуттів і думок пережив завдяки нашій Революції. Саме під час Революції я ВПЕРШЕ зрозумів що таке НАША НАЦІЯ, я побачив її, я усвідомив себе її часткою, це словосполучення ніби з чогось туманного і невиразного перетворилось на абсолютно чіткі й зрозумілі, близькі й цінні слова, побачив СВІЙ народ і також усвідомив себе його часткою, оскільки, відверто кажучи, раніше ми були не так помітні, якісь аморфні, а на Майдані дивишся навкруги і розумієш: "Ось ми, Українці, Народ, ось ми, МИ Є!". Побачив яка ж в нас чарівна, надзвичайно красива Україна (не дарма в нас найгарніші дівчата), усвідомив ЩО для мене значить Батьківщина, як для мене дорого все, що знею пов*язане. То чарівні, великі, ні з чим не зрівняні відчуття.

[Poltavochka]

Шановні Друзі!
Ми маємо НАШОГО ПРЕЗИДЕНТА, того на якого ми покладаємо величні надії! ВІТАЮ!

Дякую, Rainman!

Знаєте, у нас в академії ніби все добре, ніяких репресій, але все ж "в сім"ї не без виродка"... От і у нас одна викладачка публічно насміхалась над нами, помаранчевими. І на сесії ті, что носив помаранчеву символіку не могли розраховувати на 5, максимально - 4, на яку треба було дуже попотіти... Аж зло бере! Вона зіпсувала мені всю картину. Але чесно кажучи, мені все одно. Я знаю,що не зрадила себе і свою країну. Я, майбутній юрист, лишилась чесною і незалежною!

Так цікаво читати про маленький подвиг кожного, який створив Великий Подвиг Українського Народу!

Слава Україні!
_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!

[Goblin]

Доброго всім дня. Потрапив на цей чудовий форум і вирішив відмітитися
Отже, місяці три тому я взагалі не розбирався в політичному житті моєї... пробачте, НАШОЇ країни. Знав лише, що Кучамала - погань, а всі депутати тільки і хочуть попити нашої крові. Виявилось, що я помилявся. Звичайно, що не в усьому: Кучамала - все одно погань , хоча і йому можна подякувати за те, що не ввів надзвичайний стан. Але я усвідомив, що Україна з Я. буде вже не Україна. Все те, що виборювали наші предки, що було досягнуто за часів незалежності піде нанівець. Тому я спочатку сказав: НІ! А потім: ТАК! Найбільше мене обурювали брехливі канали. І поскільки я не маю кабельного телебачення, то правдиву інформацію доводилося шукати в Інтернеті. Від наглості прибічників Я., від наклепів на прибічників Ющенка, від фальсифікацій на виборах моє обурення дійшло до своєї межі і я твердо вирішив, що в разі "перемоги" Я. в другому турі я буду приймати участь в акціях громадянської непокори, а в тому, що такі акції будуть, я був впевнений на всі 100.
І от врешті Сірьога Підрахуй оголосив результати, почалося... Піднявся Майдан, піднявся захід, піднялися міста. В Житомирі в перший день було тихо, а потім по дорозі в університет мені дали оголошення про те, що на нашому міні-Майдані буде мітинг. Тоді ми з друзями вирішили приєднатися до цього мітингу: начепили стрічок, які вже не знімали і пішли відстоювати вибір України. Це було щось! Такого єднання людей я ніколи не бачив. Всі посміхаються, радіють, хтось плаче від радості. Грає гімн, лунають пісні. А головне - все мирно! І це відрізняє нашу країну від всіляких країн третього сорту. Хоча за розвитком ми відстаемо від провідних країн світу, але за громадянською свідомістю ми їх набагато випереджаємо... Ввечері я повернувся додому, але моя душа залишилася на нашому міні-Майдані. З того часу я кожного дня був присутній там. А вдома на вікно наклеїв плакат: "Ющенко - ТАК!" і причепив помаранчеву стрічку.
І знаєте що я ще хочу сказати? Весь той бруд який лився на Майдан, на помаранчевих, на революцію, причому як з боку наших каналів, так і з боку російських лився лише через те, що вони нам заздрили. Людям з оточення Я. ніколи не зрозуміти, що народ вийшов на майдан не через обколоті амєріканські валєнкі чи мінінгітні апельсини, а через обурення, яке виплеснулося у такій формі.
Дякую за увагу.
_________________
Разом нас багато!

[Stomat]

З першого дня на Майдані, працював медиком у Наметовому містечку, Українському домі, Жовтневому палаці...
Збирав людей для блокування і блокував наш Медичний університете, був активним учасником страйккому.....
і ПРОСТО БУВ УКРАЇНЦЕМ!!!!!! ЧЕСНИМ УКРАЇНЦЕМ,,,, А ЦН БУЛО ГОЛОВНЕ
_________________
"Нам нада спутитися нижче, к народу" - доносится мляве.
Чим нижче тим просто волосся більш кучеряве...

[dudik]

Poltavochka
Я просто не люблю хвалитись, а результат наших з вами дій ми бачили у неділю 23,01,05. Я лише хочу сказати ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ всім Киянам, які підтримали все це,дуже щирі люди,і ми у Львові були приємно здивовані, І що Київ все ж таки Велика Столиця.І ми були з ними з першого дня.І першого ж дня ,верніше вечора,виїхали на Київ.Ще раз дякую всім всім всім,без винятку,хто був з нами,Ми ніколи ніколи ніколи не забудем цей піднесений ДУХ нашої революції. Пам"ятаю коли ми повернулись до Львова,то в Душі було таке піднесення,така велика віра,надія,любов до всіх Українців,що ще довго буде в пам"яті!!!!!!!!!
ДЯКУЄМО !!! МИ РАЗОМ !! І НІКОМУ НАС НЕ ПОДІЛИТИ !!! І НІКОМУ З НАС НЕ ЗРОБИТИ БИДЛО !!! МИ УКРАЇНЦІ !!! МИ ВЕЛИКА НАЦІЯ !!! МИ НАЙКРАЩІ !!! І МИ ЦЕ ДОКАЗАЛИ НА МАЙДАНІ !!! НАС БАГАТО І НАС НЕ ПОДОЛАТИ !!! ЮЩЕНКО !!ТАК !!!ЮЩЕНКО НАШ ПРЕЗИДЕНТ !!!
_________________
Слава Україні ! ! !

[Poltavochka]

От зараз читаю те, що ми писали тут і думаю про те,що ще напишемо, і розумію, що зараз називатися УКРАЇНЦЕМ чи УКРАЇНКОЮ справа честі!

Помаранчева революція триває!
_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!

[dudik]

Poltavochka
Молодець!
_________________
Слава Україні ! ! !

[Rainman]

Цікаво ось і це. Ми у себе на роботі після першого туру голосування дуже жваво обговорювали що буде і що робити після другого туру. Тобто в нас майже ніхто не мав сумнівів, що команда "Я" вдастся до масових фальсифікацій і після другого туру завдяки цим фальсифікаціям ЦВК оголосить "Я" переможцем. І тоді, зрозуміло, ми міркували що робити у такому випадку. Комусь було зрозуміло, що потрібно буде протестувати, чинити цьому опір, а хтось казав, що ніби-то "не має сенсу, протест нічого не дасть, ОМОН та спецназ всіх винесуть, сила буде на боці "Я", всіх задавлять і т.п., тобто протест нічого не дасть". Я сам тоді думав: "Як воно дійсно буде після 21-го?". А 22-го ноги самі мене вивели на Майдан раніше, ніж я встиг щось подумати, тобто рішення йти на Майдан було настільки чітким, простим і природнім, що не було жодних роздумів, вагань. Зі мною було ще кілька моїх колег, втім дехто з роботи так і не пішов на Майдан. Боронь Боже мені їх звинувачувати, просто мені і зараз дуже цікаво, невже вони думали, що за них хтось інший зробить ЦЕ, невже за них хтось інший вийде на Майдан? Не знаю, мені, мабуть, було б соромно не прийти на Майдан, і тоді і зараз я знаю що вийти на Майдан було єдиним потрібним, вірним вчинком.

[Admin]

Теж вирішив написати пару слів про себе у революції.

Отже, впершу чергу, я сказав собі в душі і серці, що Я Українець, я маю повагу до себе та інших українців, і не дам, щоб якесь бидло керувало наошю Україною.

Ще перед першим туром я і троє моїх друзів відправлись в Київ у складі Пори і УНА-УНСО для боротьби. Ми думали, що акції непокори будуть ще після першого туру.
В Києві ми роздавали агітки, щоб прийти 1 листопада під ЦВК, розклеювали афіші, роздавали газети + слідкували за донецькими номерами, зайнятись було чим. Ці часи не забуду.
Після першого туру впродовж місяця з дня в день ходив з банданою Так Ющенко, хоч всі робили великі очі, а мені було приємно.

Після 2-го туру я поїхав знову до Києва, але тепер нас було дійсно багато, і нас не подолати.
Два тижні був на Майдані, КМУ, ВРУ, АП тощо.
Повренувся додому щасливий, бо я відчув себе українцем серед українців, я відчув, що ми нація. Ми нація сильних і багатих силою духу людей!!!
Ми українці багаті, здорові, напишем своїм дітям правильну історію!!!!!!!!!!!!!!!!!

На сайті виклав звернення до нації, робив масові розсилки із зверненням голосувати за Ющенко, поставив кнопку Так Ющенко + на сайті була свій час помаранчева стрічка.
_________________
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!