Рябочка Кура

[Alex the Great]

Я тут минулого літа з неохоти займатись чимось серйозним, але з охотою займатись хоч чимсь бахнув одного віршика на всім знайому історію про всім відомих персонажів. Прошу оцінити. Варто продовжити свою творчість, чи краще заткнути нісенітицегенератор.
P.S. Спочатку трохи затянуто, але з пісні слів не викинеш. Дочитайте далі, там побачите.

Як давно усе те було - ніхто не згадає
Та між тим ця казка давня перлиною сяє
У творчості народній, на білім папері
Перед сном, і вже опісля, і під час вечері
Чи за пляшечкою пива, чи чашкою чаю
Те приємно прочитати, отож починаю

Чи в Одесі, чи в Полтаві, чи в самій столиці
Жили собі дід та баба у своїй світлиці
В місті дід був моцний бавур, колишній ментяра
По усьому по місту давав колись жару
Та роки минали хутко, хоч і досить пишно
Дід зістарів, що ж робити - на пенсію вийшов
Хоч щоправда щоранку вдягався в погони
І ходив лякать на ринок бабок з самогоном
Ті прийнявши все за правду віддавали банки
Ті що повні горілкою і з самого ранку
Дід ходив зовсім готовий, синій а не білий
Так і жив зо дня у день, п*яний і зраділий
Баба теж не ликом шита, прямо на подвір*ї
Так лупила свого діда, аж сипалось пір*я
І качалки, й сковорідки, і навіть лопати
Всім було застосування, щоб діда чухрати
Чи були то звичні сварки, чи таке кохання
Та вже всім засіли в горлі дідові волання
Були бійки ті щоденно, й калюжі кровяки
Ми ж рокажем швише дійсність, що сталася якось

Бідно жити в Україні, те не заперечиш
Не протягнеш досить довго лежачи на печі
Не вижевеш на пенсію - відкинеш копита
То й заводить люд худобу, що ж іще робити
Хто корову, хто і гуску, дехто і папугу
Та щей дивляться, що можна стибзить друг у друга
То й і наші дід та баба йшли з модою в ногу.
Дід якось, іще тверезий, вийшов на дорогу
Ну а там сусідська курка, що ж робити діду
Так і проситься у руки, пробачте сусіди...
Та було в тій добрій курці усього дві вади
Перша - те що худа була, спереду і з заду
І зовсім куди не глянеш - зліва а чи зправа
То кістки крізь тонку шкіру світились яскраво
Друга вада була мабуть першої ще гірша
І усе те досить важко описати в вірші
Чи була вона безплідна, чи якась болячка
А чи так проголосила безстрокову стачку
Та крути чи не крути, як не подивися
У пернатої скотини яйця не неслися
Може бабі разом з дідом тре б було дать їсти
Їхній курці, Але важко жить стареньким в місті
Тут й самі їдять, що трапить, а те ж зовсім марно
І щоб курці дати їсти - то надто шикарно
Але час пливе невпинно, міняються роки
І встає з колін Украйна, гучно і високо
Покотилось по майдах "Разом нас багато"
То ж і куці нашій бідніх є гріх відставати
І крихтіла, і рипіла, і навіть кричала
І таки не безуспішно, багато немало
То знесла одне яєчко, чи з чистого злата
Чи то просто в позолоті, те важко пізнати
На ті крики баба з дідом вибігли за двері
Хтіли відлупити курку, аж тут глядь - вече-е-еря!
Іхоч й було те яєчко із чистого злата
Але вечір наступає і хочеться жрати
Дід узяв оте яєчко, п*ний але гордий
То й думав залупасить по нирках, не в морду
Так як вчили на роботі, та де ж тії нирки
І возився з ним, носився, з усіх боків зиркав
І як вже не роздивлявся - не знайшов отвіту
Отож кинуть не почавши довелося діду
Баба взяла те ж яєчко, горда і твереза
Перед ним перехрестилась, як матір Тереза
Влупила, гримнула, скільки було сили
Яйце - яке і було - зовсім не змінилось
По привичці йдуть у діло качалки й лопати
Але цілим лишається яєчко зі злата
Зажурились баба з дідом, прокляли чорнобиль
Що на курячі на яйця шле такі хвороби
Спересердя зарізали пернату скотину
Сіли собі та й сумують у своїй хатині
Ну а мишка тим же часом те яєчко вкрала
Хутко з хати на дорогу й хтіла дати драла
Але мишка та злодюжка була дещо дура
От і втрапила, бідненька під колеса фури
На ті крики дід та баба вибігли охоче
І всю ту страшну картину побачили в очі
На землі калюжка крові і яйце розбите
То й почали дід та баба скажено радіти
Що змогли - зшкребли з дороги - та й на сковорідку
І почали потихеньку і їстки і питки
Вам було мабуть цікаво, і мені не менше
Тож дякую за увагу, thanks for the attention

І я там був, мед-пиво пив, напився у дошку
І на другий день, що була, випив всю окрошку


Прошу залишити тут ваші думки про віршик