Українська поезія!!!

[Poltavochka]

У мене велике горе: в мого коханого померла мама...
Так тяжко... Не знаю, як втішити, чим зарадити. серце рветься...

Коли зупиняється вічності біг,
Спиняється хід у годинника.
Стає зрозумілим навколишній світ.
І ти ледве-ледве дихаєш...

Коли зупиняється серце чиєсь,
Коли води світу спиняються,
Безвихідь здирає всі маски твої
Проникнуть у суть дозволяє.

Коли на секунду, що довше життя,
Спиняється полум’я свічки,
Коли більш у цей світ нема вороття,
Не стане ні краще ні гірше.

Коли зупиняється вітру політ,
Стинається крок його вільний.
Коли вже доходиш останніх воріт,
Тоді світу бачиш лиш дійсніть.
_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!

[Stomat]

Співчуваю:(
_________________
"Нам нада спутитися нижче, к народу" - доносится мляве.
Чим нижче тим просто волосся більш кучеряве...

[Poltavochka]

Забери мене до себе:
Там, де зорі, світло неба.
Я стомилась від турбот,
Від тих приторних чеснот.
Забери у гір висоти,
Де стрімкі птахів польоти.
Стиха вітер прилетить
І зупинить нашу мить.
Забери туди, де ранок,
Де кружляє листя танок,
І куди летить душа,
Куди світло поспіша.
Забери мене благаю!
Я отруєна вмираю...
Напувай із вуст водою
І лікуй мене ... собою.
_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!

[Stomat]

Знову таки перфектний вірш, Полтавочка, а ти можеш мені всі віршіц свої відправити на мило???
_________________
"Нам нада спутитися нижче, к народу" - доносится мляве.
Чим нижче тим просто волосся більш кучеряве...

[Poltavochka]

Стомате, в принципі я можу, але їх досить таки багатенько...

а і ще в мене здається твого мила немає...
_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!

[Stomat]

valar@gala.net
_________________
"Нам нада спутитися нижче, к народу" - доносится мляве.
Чим нижче тим просто волосся більш кучеряве...

[Poltavochka]

Народився в мене новий віршик. Трохи нетиповий для мене, але тим мені подобається

Озирнися!
Ти уже не єдиний –
Твої крила із іншими йдуть у похід.
Подивуйся...
Порадій синій зливі,
Почекай – твоя нота звучатиме вслід.
Забарися!
Не тікай. бо назад
Не вернешся – це справа птахів...
Подивися –
Осипається листя...
Ти помреш... але житимеш тисячі літ.
_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!

[Stomat]

Червона шапочка помстилась Світу
Червона шапочка, червоні ніжки.
Біленькі капці, золотенькі діжки.
Давати шанс...Давати вовкам.
Грати дурних мисливців.
Ламати милиці.
Стріляти в потилиці.
А ми так на тебе сподівались.
Надія наших казок.
Поправляй свої червоні колготки.
Надягай плащ.
Та йди на панель...
Митців та думок.

Вірш присвячений Кузьмі Скрябіну
_________________
"Нам нада спутитися нижче, к народу" - доносится мляве.
Чим нижче тим просто волосся більш кучеряве...

[Stomat]

Дез Метал
Поет кидає недопалком по ногам.
Поет кидає в жінок, як Ван Дам.
На крики не дам...Візьму сам.
Раптові недопалки під спідниці.
Раптові погляди, раптові діти.
Рапторвість Сонця, як полуниці.
Раптові миті – для цього жити.
Мій знайомий поет – це робить часто,
Він робить – це вчасно і так прекрасно.
Зливки життя, смітник і ритм.
Крики чайок і білий джаз.
Танці та ноги.
Підстилка і гелій.
Кулі, скримінг.
Дез метал.
_________________
"Нам нада спутитися нижче, к народу" - доносится мляве.
Чим нижче тим просто волосся більш кучеряве...

[Stomat]

АЛІ БАБА
Кульбаби посеред літа.
Кульбаби теж квіти.
Мають діти.
Та нажаль зараз діти не мають освіти.
Ах світи, різні світи,
Важливо уміти.
Діяти і хотіти.
Як москіти.
І москітна сітка.
Це моя прмітка.
ПОВЗІТЬ ПОВЗІТЬ
Залітайте.
Хлоп....
Не існує за відсутністю.
Непотріб, папа римський і гусінь.
Щось об”єднує шляхи.
Карма Краба.
КУЛЬБАБА, просто КУЛЬБАБА.
_________________
"Нам нада спутитися нижче, к народу" - доносится мляве.
Чим нижче тим просто волосся більш кучеряве...

[VIPuts]

Пробач, я слів ніжніших не знайду.
Я лиш скажу Що я тебе люблю.

Коли забудуть тебе люди
Забудуть друзі всі твої
Одне лиш серце незабуде
І серце буде це моє!

SMS-ку я звичайну просто-так я напишу, а при зустрічі з тобою розцілую й обійму!

[Stomat]

Будем грати у понтових критиків. Молодець кльово висловлюєш...вірш так би мовити живий, але фіговий за формою, хоча приємний за змістом. Попрацюй над ним
_________________
"Нам нада спутитися нижче, к народу" - доносится мляве.
Чим нижче тим просто волосся більш кучеряве...

[Poltavochka]

Так дико це – любов ховати,
Ховати дружбу від людей.
Так дивно це – не помічати
Вогонь закоханих очей.

Мораль диктує свою моду:
Гнітить серця, долає волю,
Стинає мрії всі під корінь,
Мучить любов, калічить долю.

Безумства всі від заборон,
Бо слово „ні” – то є закон.
Життя розписане в книжках...
Насправді ж – божевільний страх.
_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!

[ingvar]

Я тебе давно шукаю
Вже надію тілки маю
Що знайти тебе можливо
Бо ти для мене ОСОБЛИВА

(уривок, 2000 рік)
_________________
Не хились додолу, зраджений козаче,
Про лиху пригоду навіки забудь,
Найлютішу муку серце переплаче…
Кинь свій жаль нікчемний, без вагання збудь!
П. Грабовський

[Poltavochka]

Ви коли-небудь танцювали танго метелика? Танго над полум’ям... над прірвою... не знаючи чи це в останнє, чи ще станцюєте хоч раз...

Танго метелика – особливий танок. Його не всі вміють танцювати, бо то складно.

Зовсім недавно я теж не вміла... Але життя вчить. Вимагає точності рухів і чіткого розуміння того, що ти робиш. Правда крила я ще не навчилась досконало маскувати, щоб не бачили, що вони є. Бо як дізнаються, то клопоту не оберешся.

Тендітні крила, тонші за шовк, ніжніші за хмаринку і такі ж легенькі... Вони просто підносять над натовпом і дають змогу побачити тих, хто теж їх має. Бо лише крилатий може відчути присутність твоїх крил...

От ви зустрічаєтесь і танцюєте танго метелика. Навчаючи одне одного, злітаючи то вище, що нижче, то зовсім завмираючи...

Танго метелика – танок не тільки для двох. Він може бути колективним, а може виконуватись сольно. Залежно від самого метелика. І від призначення танку.

Отож вчіться танцювати танго метелика, бо нас, таких танцюристів, щось вельми мало лишилось...
_________________
Вітре, брате милий, дай мені натхнення!
Я прийнять не можу тишу і смирення!
Мої крила вільні підіймають душу,
Я не можу повзать... Я літати мушу!